(Притча)
Один мандрівник прийшов у село,
Просив він те, у кого що було.
І одна жінка скупою була.
Йому стару хустку та й віддала.
Інша жінка не пошкодувала
І багато речей надавала.
Пішов він від них, вже вечоріло
Як раптом пожежа спалахнула
І все у тих жіночок згоріло,
Все їхнє добро, що у них було.
Народ збігся, пожежу погасив.
Мандрівник повернутись поспішив.
Віддав погорільцям з прохань своїх
Що нещодавно отримав від них:
Тій жінці, яка багато дала,
Повернув він все, що вона мала,
А скупій жінці з кармана достав
Лише її рвану хустку віддав.
Від скупості не чекай достаток,
Бо це всякому горю початок.
08.08.2022.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2022
автор: Мирослав Манюк