чергування часів

коли  я  був  малим,  я  знав  цю  настанову:
[i]синку,  за  всіх  обставин  будь  чоловіком  ―  ясно?
а  особливо,  коли  поруч  з  тобою  дівчина[/i].  ―
так  мене  вчила  мама  змалечку  на  майбутнє.

що  ти  скажеш  з  приводу  того,
що  ти,  як  погода,  щодня
инша,  тобто  инакша?
коли  я  з  тобою,  лиш  те  й  роблю,
що  вгадую,  аж  голова  йде  обертом:
скажіть  мені  хтось:  що  відбувається?
чорне  та  біле,  добро  та  зло  ―
чи  розуміє  вона,  що  це  ―  нетотожні  речі?  

не  впевнений.  я  відчуваю,
що  втрачаю  свої  критерії,
й  тільки  того  й  роблю,  що  блукаю  наосліп
лабіринтом  припущень,  уявлень
та  фантастичних  теорій.

а  настане  ж  той  день,  коли  неминуче
доведеться  поставити  наше  питання  руба:
дитинко,  чи  любиш  мене?  мусиш  тоді  й  шанувати.
досі  ти  тільки  й  робила,  що  мінилася,  як  погода,
та  й  тепер  лише  зводиш  з  глузду,
й  не  даєш  мені  часу  подумати.
буває,  здається,  знаю  тебе  досконало,
а  вже  за  мить  визнаю,  що  це  ―  далеко  не  так.

час  подібний  до  моря,  й  він  ―  на  моєму  боці.
хіба  ти  не  маєш  враження,  що  я  вже  поїхав  стріхою?
а  я  відчуваю,  ніби  мене  впіймав  і  тепер  затягує
езотеричний  вир,  де  немає  причин  та  наслідків.

цій  жінці  однаково.  каже,  ніколи  не  знала,
бо  й  не  хотіла  знати,  законів  свого  єства.
просто  навздогад  торкається  струн  моєї  душі,
і  вона,  ця  душа,  підноситься  десь  аж  до  неба  високо.

так,  ця  жінка  змінила  мене  і  моє  життя.
я  йду  в  невідомому  напрямку  широким  щасливим  шляхом:
шляхом  гріха,  я  гадаю.  все  ж  таки  пам'ятаю
те  материнське  напуття:  [i]будь  чоловіком,  сину[/i].
досі  не  вивчив  цієї  жінки  ―  може,  й  не  вивчу  ніколи;
доки  не  вивчив,  не  знаю,  що  мені  з  нею  робити

changin'  times,  nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=iY6N-ynQjIE

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2022
автор: Buster