Йой, краю-розмаю
На тя поглядаю,
На те гори й дови,
На гаї й діброви.
На те зелен-трави,
ПотІчки й отави,
Што мі тішат око
І в душу глибоко
Кла́дутся шарами,
Дарунком від мами.
То юж биво давній
На тий земли славній,
Ходиви легіни
В травах по коліни.
Вплітави ті трави
Діво́чки в віночки
На Йвана-Купала
Чути співано́чки.
Тотим щедрим краєм
Ген високим плаєм,
Де "Пшонтки" високи,
Й Камє́нєц широки,
Дуб "Поганин" давни
І Кичери славни...
Лем за небокраєм
Жили ту звичаєм
Замішаньци-Лемки
Межи поляка́ми,
Не ділили землю,
Жили ту віками.
Вкупі празнува́ли
Єдні й другі свята,
Русини й поляки
Йшли, як брат до брата.
Разом ту сме жили,
Єдинов родинов,
З джерел воду пили
Поляк із русином.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2022
автор: Олекса Терен