На Змія


                                           Великомученику  і  цілителю
                                           Пантелеймону
                                           в  любові  присвячується


Що  і  коли  хто  сказав
Те,  щоб  Ти  того  не  знав?
Ремствуючи  —  водоспад
чи  не  знав
Хто  весь  озон
висотою  вказав?
Грізна  гроза!
є  як  дух  —  тонкий  сон...
Хто  ж
вдихне  в  них  —  і  Вогонь
й  сон,  й  озон?!
хто  ж  то  красою  
Безмежжя  подав
перш,  ніж  вік
в  Тебе  не  взяв??


Боже,  
Ти  взяв
море  тіл
у  віки
з  блиском
товчуть  —  землю  й  діл
блискавки!
Вдячність!
Творчість!  —
Огонь!  —  й  цей  озон  —
Це  не  сон.
Творчість  палає
кружляє  в  тілах!
в  унісон!


Божа
жила
що  здригнулась  в  тілах
й  ожила!!  Й  в  них  пала!!
Бахкає  в  небі
потуга!
мала  й
немала!!
Вся  моя  сила  —  Христос!


Життя  в  стос!
Коб  ще  дитина
                                       тепер  ожила!
Господи!
дав  наступати
Пантелеймону
на  Змія  
усякого  зла!!

09.08.2022,  свято
вмч  і  цілителя  Пантелеймона,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович