Мені би впасти в обійми мрій,
Якщо точніше,— в твої обійми.
Теплом усмішки мене зігрій!—
З самим собою без тебе війни.
З самим собою іде конфлікт.
Важкий. Безжальний. До самострати.
Болючим ранам вже втратив лік,
І, дуже схоже, тебе я втратив…
Можливо, так. А можливо, ні —
Колись закінчаться люті війни,
Знайдуть мене наяву — не в сні —
Твоя усмішка . Й твої обійми.
© Володимир Присяжнюк
09..02.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2022
автор: Володимир Присяжнюк