Не діамантове кольє,
Не рештки царської крові...
В ній щось чарівне й миле є,
Тому так хочу я її.
Із нею поряд ожива
В мені юнак. Вирує кров.
І не спинити ті слова,
Що їй співають про любов...
Складна і, водночас, проста.
Готовий наламати дров...
Вона мій світ й моя мета,
Я все життя до неї йшов...
Її легенько обіймаю,
Нарешті з нею віч-на-віч...
Вона: "Старий, ти гроші маєш?-
Лише три сотні баксів ніч"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2022
автор: Сергій Рівненський.