Декольте моєї душі для тебе,
Простирадло вкриває тіла мого свіжоспечений хліб.
І чомусь ми як зорі упали з неба,
Щоб пізнати любов й за одно врятувати світ.
Можем все від тепер піддавати сумніву.
Хто сказав, що присутність фізична важлива?
Коли з сумом вдивляюсь у сизу темряву -
Ти десь робиш те саме, бо в мене хвилюються крила.
Знаю, часто у людному місті, на зустрічі,
Коли всі навкруги обговорюють щось надсерйозне.
Ти залазиш до мене під ковдру у хмарках
І обнявшись в теплі за вікном споглядаємо ранок у росах.
Коли бачиш красиве, то хочеш, щоб я це побачила,
У долоні тримаєш черешню найбільшу мені.
Те що ми відчуваєм ніхто як траву не покосить,
Бо існую фізично далеко, а все неосяжне - в тобі.
Музику до начитки виконує мій учень Денис
Авторська начитка https://youtu.be/2kCyPqUGHfQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2022
автор: Kлер Клер