А той світ твоїх очей - незабуть ніколи,
В вечорову мерехтінь, як сіяли зорі,
Проводжаючи у край де чекав лелека,
Не лякала нас тоді, навіть літня спека
Незабути ніжних рук рідних та коханих,
Неповторно милий звук вірний та бажаний
І той подих-аромат в чарівній палітрі,
Що так трепетно кружляв дивно у повітрі
Колискову дорогу, що співав так ніжно,
Від її зворушних слів - серцю бу́ло втішно,
Ноти щедрої душі дивно вигравали,
Ніби милі промінці справжньої октави.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик