Хто ж це думав тоді?, –
пройде все й віддзвенить,
Час перейде в туман,
вітер відгомонить...
Прийде – що не чекав,
в думці навіть не мав,
Бо ж бузковий полон
разом з тим, що кохав,
Перетвориться в прах,
оживе може в снах...
...А жура пом'яне
пам'яттю у серцях.
Кажуть – все це життя,
мов би птаха летить,
Кожен винен пройти
до своєї мети.
Доля в тім рушнику,
Неня вишила в час
Красно чорним хрестом –
до кінця, із начал...
11.08.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2022
автор: Променистий менестрель