Летить безжалісна ракета,
Звичайно в ній нема душі,
Летить в чиїсь людські тенета,
Руйнує мрії їхні всі.
Летить на захід чи на північ,
Тримає віддано свій шлях,
Для когось смерть, для когось вірність,
Тримавши владу у руках.
Одна ракета - скільки горя,
Від неї станеться за мить,
Летить вона безжально з моря,
Щоб плани ката захистить.
Не складно ж це, натисне кнопку
Не знає ж ворог ту біду,
Завдань таких у нього стопка,
Ракет запустить не одну.
Куди летить йому байдуже,
Байдуже хто помре також,
Таким ти став старий наш друже,
Тоді чекай розплати що ж.
Летить безжалісна ракета,
Багато горя принесе,
Але ж кінчаться твої злети,
Й до тебе смерть така прийде .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2022
автор: Вікторія Павлюк