Ще всі живі, ще п'ємо каву на терасі
ще звідать мріємо незвідані світи
і, може, згубимося в просторі і часі
і океан з піскузмиватиме сліди.
Ще замість берців туфлі від Gаlliano
й сорочка білосніжна, а не камуфляж
ще білі квіти пахнуть на столі духмяно
і за вікном війною ще неторканний пейзаж.
Усе навперекіс піде у нас вже завтра
розстріляне життя із танків і гармат
вернись живим, живим, хай допоможе мантра,
живим до дому повернися мій солдат.
Усе наперекір, війна - страшна недоля
на Захід - я, а ти пішов на Східий фронт
сказав лише, що краще смерть, аніж неволя
в той день багряним шовком вкрився горизонт.
...ще нині всі живі і кава на терасі
вогнем пекельним не палають небеса
і ми так мріємо по морю на баркасі
... й ще в телеграмі про війну новин нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2022
автор: ОксМаксКорабель