На дворі потроху непомітно вечоріло
і несподівано почав бліднуть світ
тоді звичайно і через час і сонце сіло
і небо розмалювалося у чорний цвіт...
А після цього з'явилися зіркові очі
вони на землю з подивом дивилися
а потім місяць показався якось неохоче
і перехожих опікав щоб не заблудилися...
І досі сонний кіт кульгав біля вікна
належним чином заліз на підвіконник
і з отвору виднілася його вигнута спина
йому як колискову цвірінькав тихо коник...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555