ця підступна клята війна…
ми випили чашу болю до дна.
мирні мусили взятись за зброю
на нашій землі - колисці героїв,
об’єднані з тисяч мирних осель -
наших місць молитви і сили
де є те, що понад усе -
те,що плекали ми, те,що любили.
щасливі з мереж і непримітні-
поряд з нами воїни світла.
карбовано славою їм на роду
гнати уперто несмітну орду,
тих,хто прийшов загребти чуже,
те,що кожен з нас береже,
в кого жорстокість нівечить розум -
нехай мізки збира по дорозі,
й не має спокою ні на хвилину
за кожний спаплюжений клаптик землі,
за кожну сльозу,за кожну дитину ,
за наших братів в пилюці й крові -
вони нас захищають - воїни світла
частіше втомлені, рідше - привітні.
написано предками їм на роду -
держати в страху темну орду
дослідять ретельно ,чітко опишуть
звитяги історики в спокої й тиші
видадуть книги , знімуть кіно
та збагнути героїв - чи їм це дано?
тих, хто встояв під шквальним вогнем,
тих, хто вижив всупереч всьому
і тих ,хто загинув,згорівши живцем
хто навіть в труні не вернувся додому…
тільки душа піднялась і розквітла
наших безсмертних воїнів світла
написано обраним це на роду -
божому дати здійснитись суду.
© Олена Зінченко 08.08.2022.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2022
автор: Zinthenko Olena