Маковія… Співом бджоли
Нагадають – свято в нас.
До схід сонця – нумо в поле!
Бо – жнива й Медовий Спас.
«Воєводу» – жниця-жінка
Ув’язала, ніби пух.
Підуть в Красний Кут ужинки –
Слава першому снопу!
А з невижатого збіжжя
Завиванець – «борода».
У стрічках та квітах ніжних,
Силу роду щоб віддав.
З колосків плетуть віночки,
Закосичують у мак.
Ось «княгиня» з хлопцем хоче,
Щоб господар щастя мав.
«Рублик» просить краща жниця
За останнього снопа.
Для женців той не скупиться –
Готувався рік бо пан!
Святять квіти… Спас медовий
Теплим маком майорів.
Дзвін церков стрічає знову
Працю славних бджолярів.
Пасічник заломить соти,
(В цьому він знавець – повір!)
Серпень – сонечко золотить:
Починаймо медозбір!
На свято Маковія перший мед освячують у церкві. Жнива та косовиця часто були пов’язані з Маковієм, адже саме в середині серпня збирали врожаї пшениці та жита.
"воєвода" - сніп із першого ужинку
"борода" - жменя невижатого збіжжя, прикрашена стрічками та квітами.
" княгиня" - найкраща жниця, що робила перший сніп.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2022
автор: Білоозерянська Чайка