Все в минулому, все

Я  впізнаю  тебе  серед  тисячі  лиць,
Ти  зі  мною,
Хоч  дуже  далеко.
Найчуттєвіший  світ,
І  закохану  міць-
Принесуть  хай  тобі
В  дім  лелеки.
Переспіваний  блюз,
Фонтануючий  бриз,
Ніжна  класика  любого  танго,
Незабутній  конфуз-
Мій  дівочий  каприз
Й  поцілунок  із  солодом  манго.

Все  в  минулому,все...
Ніби  в  сні  ,  відбуло.
Зараз-  темінь  заслала  нам  душі.
І  ,  куди,  може,  знаєш,
Планету  несе?
А  новини  щодня  тільки  душать.
Я  хапаюсь  за  промінь  і  світло  небес  ,
І  за  внутрішню  віру  й  надію.
Бо  ж  недАрма  Іісус
Був  розп'ятий  й.  воскрес.
І  поправ  смертію  смерть  -  в  те  я  вірю.

Я  тулюсь  до  подушки,
Й  не  можу  заснуть,
Сльози  капають  ,  ніби  із  крана.
Та  коли  ж  "  це"  мине
Як  "оце"  обминуть???
Хто  зупинить  маніяка-  тирана?!!!

А  фонтан  у  парку  фонтанує,  бринить,
Ніжна  класика  любого  танго.
Уявляю  себе  і  танцюючу  мить.
І  цілунок  із  солодом  манго.
13.08.2022р.
👩‍🦰В.Мала

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2022
автор: Валентина Мала