Ми стали іншими

Ми  стали  іншими
Ми  стали  іншими,  аніж
Ще  рік,  чи  кілька  років  тому,
Бо  Раша  нам  встромила  ніж
Не  в  спину  –  в  серце.  Зникла  втома,
Тому  й  мінився  кожен  з  нас  –
Нарешті  нацією  стали:
Болить  і  Крим  нам,  і  Донбас,
Ілюзії  гливкі  розтали.
Змінився  кожен  у  собі  –  
І  це  уже  безповоротно  –
Уся  країна  в  боротьбі,
Бо  ворог  вже  не  в  підворотній.
Він  котить  горе  по  землі  –
Руйнує  і  міста,  і  села.
Звихнулись  ті,  що  у  Кремлі,
Ракети  й  смерті  каруселять.
Ми  стали  іншими,  і  це
За  час  війни,  за  цих  пів  року:
Той  став  захисником-бійцем  –
Чеканить  переможні  кроки.
Той  –  «на  нулі»  і  день,  і  ніч,
Спішать  до  нього  волонтери,
Зі  смертю  часто  віч-на-віч  –
Нова  тепер  настала  ера.
Ми,  як  єдиний  механізм,
Одною  ціллю  пройнялися  –
У  горлі  імперіалізм  –
Здобути  волю  поклялися
Перед  собою,  перш  за  все,
Перед  землею  й  перед  Богом,
І  віримо:  себе  спасем,
Адже  повінчані  з  любов'ю.
Ми  стали  іншими,  тому
Із  нами  і  небесна  сила
І  героїчні  ЗСУ,
Знекровлені,  але  щасливі.
Ми  стали  іншими…
9.08.2022.
Ганна  Верес  Демиденко.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2022
автор: Ганна Верес