А я кохав... Так часто я кохав...
Та цю любов не міг я розділити.
Загублений серед десятків справ,
Самотній я між вакхової свити.
А я любив, але мою любов
Повинен був душити в своїм серці.
І ось тепер вона проснулась знов,
І знов я мушу закривати дверці.
Покинутий. Один. На самоті...
Хоч ніби я й не сам - та одинокий.
Для когось мить в великому житті,
Для мене хтось - єдиний і високий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: П’еро