Розмашисте поле схилялося в далі,
Тихі, високі, як подих зорі.
Пагорби сті́ни безвинно ховали,
Сті́ни, в яких розсипа́лись роки.
Гли́няні мури усипані пилом...
Коріння всота́ло незнану журбу.
Історія пишеться листям і снігом,
Історія знає стражденну весну...
Глиби, в яких не пізнаєш хатини,
Мочки стоять, щоб розтануть у сні...
Колись - то були найчарівніші стіни,
Сьогодні - уламки в тіні́ теплоти...
12.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: Сара Ґоллард