Люблю я, що моє вам не болить,
Люблю я, що болить мені не ваше,
Що під ногами в нас не сплине вмить
Землі поверхня, лишиться назавше.
Люблю я, бути тою, що смішить –
Розпущеною, що не гра словами,
В задусі хвилею не червоніть,
Торкнувшися легенько рукавами.
Люблю я ще, коли ви при мені
Спокійно обіймаєте дівулю,
Не зичите в пекельному вогні
Горіти, коли я не вас цілую.
Ім‘я моє, те ніжне, ніжний мій, що ні
Вночі ані удень вам не згадати – всує…
Що у церковній тиші царині
Для нас не заспівають: алілуйя!
Подяка вам в душі моїй бринить
За те, що ви мене – от знали б краще! –
Так любите: за серце, котре спить,
За зустрічі рідкі, невмисні радше,
За місяць, що не буде нам світить,
За сонце, сяє що, але не наше –
За те – на жаль! – моє, що не болить,
За те – на жаль! – що не болить і ваше!
14.08.2022 Гречка Віталій
Мне нравится, что вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не вами,
Что никогда тяжелый шар земной
Не уплывет под нашими ногами.
Мне нравится, что можно быть смешной —
Распущенной — и не играть словами,
И не краснеть удушливой волной,
Слегка соприкоснувшись рукавами.
Мне нравится еще, что вы при мне
Спокойно обнимаете другую,
Не прочите мне в адовом огне
Гореть за то, что я не вас целую.
Что имя нежное мое, мой нежный, не
Упоминаете ни днем, ни ночью — всуе…
Что никогда в церковной тишине
Не пропоют над нами: аллилуйя!
Спасибо вам и сердцем и рукой
За то, что вы меня — не зная сами! —
Так любите: за мой ночной покой,
За редкость встреч закатными часами,
За наши не-гулянья под луной,
За солнце, не у нас над головами,-
За то, что вы больны — увы! — не мной,
За то, что я больна — увы! — не вами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2022
автор: Віталій Гречка