відьма

Блукачу,  лісовий,  розбий  мої  груди  
Прямими  ударами  слабшої  правої  
В  тебе  насправді  не  великі  кулаки  
Гострі,  пальці  ж  лівої  загинають  
Мою  голову,  ця  рука  як  змія  
Обплила  мою  праву,  твоя  ж
Права  -  б'є,  Моя  ліва  -  вражена  
Зухвалістю,  розтрощи  ребра
Відбий  серце,  забий  його
Аперкотами  у  глотку,  до  рота
Розтрощи  мій  череп,  відьма    
Я  б  могла  повідкушувати  тобі  
Пальці,  як  тоді  б  ти  писав?  
Рубці  на  правій  приростуть  до
Сухожиль,  бий,  крізь  біль  
Скрізь  біль,  ти  просто  її  не  
бачиш    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2022
автор: Enol