слухаючи "Убік" 2

Мій  милий  стає  спокусливішим  
Все  старінню  відповідно,  а  я
Все  не  вмираю,  хоч  обіцяла
Трішки,  в  мені  так  багато  світла
Вкрала,  але  ж  ти  розумієш  
Все  -  трагедія,  накопичилася        

Не  називай  мене  аутистом,  звучить
Образливо,  всі  психічно-хворі,  але  
Не  усім  те  заважає  виживати  
Не  люблю  шахи,  забагато  симетрії  
Я  плутаюся,  краще  зберу  механічний
Конструктор(благаю-благаю,  мовчи
Нічого  не  говори,  занадто  яскраве
Бажання,  аж  до  зорових  галюцинацій
Це  виглядає  нездорово,  коли  я  сам  з  
Собою  розмовляю,  просто  лежи
Ніби  мертва,  вигнувшись,  заворожений
Грудьми,  що  повільно  здіймаються)  
Я  знала  одного  дідуся  з  фабрики  
Він  працює  на  ній  з  п'ятнадцяти
Сімдесят  років  тому  він  з  матір'ю
Шикав  роботу,  знайшли,  в  нього  чудові
Пальці,  чутливі  навіть  у  свій  похилий
Вік,  він  укладає  контракти  на  поставки
Тканин,  зараз,  десь  там,  в  минулому
Говорить,  що  (дичина  коїться  між  цими  обласними
Центрами,  Вінниця-Одеса,  цей  лісостеповий  серп
Надай  їй  його  слова)
Була  б  Я  не  вільною
Чи  танцювала  би?  
Танцівниці  фараонів
Могли  б  учитися  в  
Тебе,  і  чи  то  похолодало  
Чи  моя  ЦНС  у  захваті  
Кожного  разу  як  ти  
відчуваєш  самотність
Хтось  тебе  вже  очікує
В  центрі  міста,  серед  
Потоків  таких  ж  людей
Все  рікою,  плавно    
Хтось  кудись  тебе
Відведе?  Схопить
і  понесе  у  сни  
Пам'ять  знерухомлює
Це  тіло  не  має  волі,
як  і  твої  спогади  
Мертва  серед  живих  
Нейрогенез?  Просто  
Мій  принцип  
Організованіший?  
Не  називай  це  
Вродженою  мудрістю
Недооцінюєш  

Любов  як  і  смерть  -  пророкована
Весь  цей  біль,  вся  ця  біль  за  ним    
Я  так  хочу  забуття  за  яким  ганяюся,
а  боюся  смерті,  я  так  хочу  тебе  

Чекаючи  на  самотності  у  потойбіччі
Самотності,  а  ти  смерті  свого  обраного
Котрому  також  стало  просто  одиноко
А  у  нас  був  більший  проміжок  порозуміння
Лети,  лиш  я  тут  "поетичний"

Моя  Маленька  Мила  
Люблю  турбуватися  
Люблю  піклуватися  
Але  тебе  немає  поряд  
Ти  заснеш  тихим  сном
Я  вдихну  твій  видих
Останній,  буду  кричати  

Здається  горюючи  за  божим  цілим
Я  завів  себе  у  стан  безпомічності
Порятуй  мене,  ніколи  не  зізнаюся  
Допоможи  мені,  не  дай  померти
Даремно,  просто  не  заслуговую
Мовить  розвага  промовиста,
що  варта  захоплення  Тобою
Саморекламування  вартого  
виправдання  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2022
автор: Enol