Езра Паунд КАНТО XIII

Кун  пройшов
за  династичний  храм
і  увійшов  в  кедровий  гай,
і  далі  вийшов  до  річкової  заплави,
і  з  ним  Ю-цзи,
І  Тян  скупий  на  слово,
і  "нас  не  знають,"-  мовив  Кун,-
"Ти  будеш  управляти  колісницею?
Чи  це  тебе  прославить,
чи  слід  мені  зайнятись  колісницею  або  стріляти  з  лука?
Чи  повправлятися  в  публічних  виступах?"
Й  Цзи-лу  сказав:  "Я  б  зміцнював  укріплення".
Й  Хуей  сказав:  "Якби  я  управляв  провінцією,
То  б  встановив  порядок  кращий,  аніж  зараз".
І  Чай  сказав:  "Я  обираю  маленький  храм  у  горах
з  дотриманням  обрядів
і  виконанням  відповідних  ритуалів".
І  Тян  сказав,  торкаючись  рукою  струн  своєї  лютні,
Лунали  тихі  звуки,
коли  він  руку  прибирав  зі  струн,
і  звуки  здіймалися,  як  дим,  над  листям,
й  він  пильнував  за  звуками:
"Ось  місце  для  купання,
І  хлопчики  стрибають  з  дошки,
або  сидять  у  зарослях  і  грають  на  мандолінах".
І  посміхався  Кун  однаково  до  всіх.
Цзен-цзи  хотів  дізнатися:
"Хто  відповів  найкраще?"
І  Кун  сказав:  "Вони  всі  говорили  правильно,
Це  означає,  кожен  відповідно  своїй  природі".
І  замахнувся  Кун  своїм  кийком  на  Юань  Янга,
Був  Юань  Янг  за  нього  старшим,
Бо  Юань  Янг  сидів  обіч  дороги,  удаючи,
що  він  вбирає  мудрість.
І  Кун  сказав:
"Ти  старий  дурень,  отямся,
Встань  і  зроби  хоч  щось  корисне".
І  Кун  сказав:
"Шануйте  схильності  дитини
З  миті,  коли  вона  вдихнула  свіже  повітря,
Та  п'ятдесятирічний  чоловік,  не  знаючий  нічого,
не  вартий  шани".
І  "Якщо  принц  збирає  біля  себе
 усіх  учених  і  митців,  не  будуть  змарновані  його  багатства".
І  Кун  сказав  і  записав  на  листі  фікуса:
"Якщо  людина  не  здатна  дати  собі  лад,
Вона  не  може  управляти  іншими;
І  якщо  чоловік  не  здатен  дати  собі  лад,
Його  родина  не  буде  виконувати  його  розпорядження;
І  якщо  принц  не  здатен  дати  собі  лад,
Він  не  зуміє  навести  лад  у  своїх  володіннях".
Й  Кун  називав  слова  "лад"
і  "шанувати  брата"
Й  нічого  не  казав  про  "життя  після  смерті."
І  він  сказав:
"Впадати  в  крайнощі  уміє  кожен,
Легко  стріляти  мимо  цілі,
Важко  влучати  точно  в  центр".
 
І  вони  сказали:  "Якщо  вчинив  убивство  чоловік,
чи  мусить  батько  його  обороняти  і  переховувати?"
І  Кун  сказав:
"Він  мусить  його  сховати".
 
І  Кун  віддав  свою  доньку  Кон-Чану,
Хоча  Кон-Чан  був  у  в'язниці.
І  він  віддав  свою  племінницю  Нан-Юну,
Хоча  Нан-Юн  не  мав  посади.
І  Кун  сказав:  "Ван  правив  розсудливо,
У  його  дні  держава  процвітала,
І  навіть  я  згадати  можу  час,
коли  історики  лишали  пустими  сторінки  у  своїх  записах,
Я  маю  на  увазі  події,  про  які  вони  не  знали,
Але,  здається,  такий  час  минає".
І  Кун  сказав:  "Без  характеру  ти  будеш
Не  здатен  грати  на  цьому  інструменті
Або  виконувати  музику  придатну  для  співу.
Несе  цвіт    абрикосу
Вітер  зі  сходу  на  захід,
Й  я  намагався  уберегти  його  від  опадання".

[i]Конфуцій  (27/08/551  до  н.э.  —  479  до  н.э)  -  справжнє  ім'я  Кун-цю  (Кьюнг  Чіу),  але  в  літературі  частіше  вживається  Кун-цзи  (цзи  -  учитель),  рідше  Кун  Фу-цзи,  что  означает  Шановний  Учитель  Кун
Персики  і  абрикоси  -  китайська  метафора  учителя  і  учнів
 [/i]
[b]Канто  ХІІІ  -  В  якості  вступного  слова[/b]
[i]Це  Канто  демонструє  уявлення  Езри  Паунда  про  відмінності  між  Конфуцієм  і  Заходом  в  галузях  освіти,  філософії,  релігії,  мистецтва  і  моралі.  Він  неявно  протиставляє  орієновану  на  суспільство  філософію  Конфуція,  етику  і  політику  його  практично  грецьким  сучасникам  Сократу  і  Платону,  які  дискутували  про  абстрактні    відмінності  і  "космологічні  прозріння".  Пізніше  Паунд  виділив  Арістотеля  як  західний  еквівалент  Куна,  оскільки  Арістотель  єдиний  серед  греків  мислив  з  позицій  реальної  політики,  а  не  ідеальних  республік.  Арістотель  написав  або  підштовхнув  до  написання  положень  конституцій  у  158  грецьких  державах.  Паунд  порівнює  релігійні  положення  конфуціанства  і  християнства,  підкреслюючи  орієнтацію  Куна  на  земне  життя:  Кун  прагнув  виховати  у  своїх  учнях  почуття  єдності  через  виконання  ритуалів  та  відповідальність  за  життя,  яке  служить  суспільству,  в  якому  вони  живуть,  а  не  за  їхнє  особисте  спасіння  після  смерті.  Паунд  розцінював  християнську  заповідь  "любити  ближнього  свого"  як  неявний  дозвіл  втручатися  в  приватні  справи  іншої  людини.  Він  пропонує  нам  конфуціанську  концепцію  "шанувати  брата",  яка  поважає  приватну  сферу,  як  корективу  християнської  цінності.  Нарешті  Пвунд  протиставляє  Куна,  творця  педагогіки  його  часу,  системі,  запровадженій  в  німецькій  практиці,  стимулюючій  здобування  знань  задля  знань,  а  не  як  підготовку  до  життя.    Паунд  вважав,  що  такі  знання  не  мають  значення  при  вирішенні  життєво  важливих  проблем  і  шкодять  окремим  людям,  оскільки  спрямування  знань  від  учителя  до  учнів  включає  їх  в  єдину  систему,  перетворюючи  на  потенційних  рабів  тиранії.  У  "Провінціалізм  ворог"  (ч.ІІ),  1917,  Паунд  поставив  Куна  в  один  ряд  з  Флобером  і  Генрі  Джеймсом,  борцями  з  прихованим  поневоленням,  викликаним  "вдовблюванням  учнів  як  деталей  частини  механізму  і  [...}  звиканням  чоловіків  до  відчуття  себе  частинами  механізму  для  якогось  застосування:  на  противагу  тому,  щоб  спочатку  подивитися,  як  їх  будуть  використовувати"  ("Провінційність,  ч.ІІ,  233-34).
Навпаки,  як  видно  з  центральної  сцени  Канто,  взятої  з  "Аналектів,  11:25",  стосунки  Куна  з  учнями  направлені  на  те,  щоб  з'ясувати,  що  вони  знають  про  себе,  і  зосередити  увагу  на  тому,  що  найважливіше  для  їхнього  майбутнього.  Він  не  вказує  їм,  що  думати,  а  лише  задає  відповідні  запитання  -  учні  пропонують  відповіді,  які  не  цензуруються  і  не  співставляються  з  нормами  правильності.  Важливо  зазначити,  що  Кун  відмічає  переваги  і  оцінює  відповіді  кожного  з  учнів  в  "Аналектах,  11:25",  але  Паунд  пропускає  місця,  в  яких  той  так  робить.  Таким  чином,  Канто  -  це  не  поєднання  перекладів,  призначене  для  пояснення  тексту  Конфуція,  а  швидше  те,  що  Мері  Патерсон  Чейдл  назвала  "солянка  з  уривків,  елегантно  з'єднаних  разом",  обумовлена  власними  ідеями  Паунда  про  значення  і  масштаби  конфуціанства  та  уроки,  які  воно  може  запропонувати  західній  культурі.  Це  проявляється  у  відмінностях  між  Канто  і  його  джерелом,  миттєвими  але  дуже  значущими  способами,  якими  Паунд  відступається  від  нього,  щоб  викласти  свою  позицію.  Це  оригінальне  бачення  Паунда,  в  якому  мало  або  нічого  спільного  з  традиційним  розумінням  конфуціанського  вчення.
Єдиним  джерелом  для  цього  Канто  є  французький  переклад  «Чотири  китайських  класика»  Г.  М.  Патьє  під  назвою  «Доктрина  Конфуція»,  який  містить  «Le  Ta  Hio»  («La  Grande  Étude»),  Tchong  Young  («Invariabilité  dans  le  milieu»),  Лунь  Юй  («Entretiens  Philosophiques"  ["Філософські  розмови"  або  "Аналекти")  та  Мен-Цеу  ("Mencius  ").
Центральний  епізод  Канто  (розмова  з  учнями)  виведений  з  «Entretiens  Philosophiques"11:25  в  перекладі  Патьє.  Новіші  видання  «Аналектів»  (Lau,  Eno,  Chin)  розділили  11:2  на  дві  частини,  так  що  11:25  стало  11:26.
У  своєму  "Mr.  Villerant’s  Morning  Outburst»  Паунд  опублікував  прозовий  переклад  цього  епізоду  в  Короткому  ревю  у  листопаді  1918  р.  ([V],  P&P  III:  221-223),  який  подається  у  глоси  та  може  бути  знайдений  у  Джерелах.
[/i]  
[b]РОМАНІЗАЦІЯ  ІМЕН  КИТАЙЦІВ[/b]
Паунд  послідував  за  романізованими  іменами  та  китайськими  термінами,  наданими  його  джерелами  (Cheadle  7),  тоді  як  новіші  дослідження  як  конфуціанських  робіт,  так  і  перекладів  Паунда  слідували  за  системою  піньїна  (Cheadle,  Lan,  Chin).  Таким  чином,  проект  Кантос  буде  дотримуватися  практики  включення  китайського  слова  спочатку  у  використовуваній  Паундом  романізації,  а  потім  у  піньїні  в  квадратних  дужках.  Для  канто  XIII  Паунд  використовує  французьку  романізацію,  яку  він  знайшов  у  своєму  джерелі:  "Доктрина  Конфуція:  Les  Quatre  livres  de  philosophie  morale  et  politque  de  la  Chine".  Traduite  par  M.  G.  Pauthier.  Париж  1814.  Pdf.
Інформація  про  учнів  Конфуція  взята  з  "Додатка"  Аннпін  Чин  та  коментарів  до  її  перекладу  "Аналекти"  (Пінгвін  2014)  та  онлайн-перекладу  Роберта  Ено.
 
[b]Ezra  Pound  Canto  XIII  [/b]
Kung  walked
by  the  dynastic  temple
and  into  the  cedar  grove,
and  then  out  by  the  lower  river,
And  with  him  Khieu  Tchi
and  Tian  the  low  speaking
And  "we  are  unknown,"  said  Kung,
"You  will  take  up  charioteering?
"Then  you  will  become  known,
"Or  perhaps  I  should  take  up  charioterring,  or  archery?
"Or  the  practice  of  public  speaking?"
And  Tseu-lou  said,  "I  would  put  the  defences  in  order,"
And  Khieu  said,  "If  I  were  lord  of  a  province
"I  would  put  it  in  better  order  than  this  is."
And  Tchi  said,  "I  would  prefer  a  small  mountain  temple,
"With  order  in  the  observances,
with  a  suitable  performance  of  the  ritual,"
And  Tian  said,  with  his  hand  on  the  strings  of  his  lute
The  low  sounds  continuing
after  his  hand  left  the  strings,
And  the  sound  went  up  like  smoke,  under  the  leaves,
And  he  looked  after  the  sound:
"The  old  swimming  hole,
"And  the  boys  flopping  off  the  planks,
"Or  sitting  in  the  underbrush  playing  mandolins."
And  Kung  smiled  upon  all  of  them  equally.
And  Thseng-sie  desired  to  know:
"Which  had  answered  correctly?"
And  Kung  said,  "They  have  all  answered  correctly,
"That  is  to  say,  each  in  his  nature."
And  Kung  raised  his  cane  against  Yuan  Jang,
Yuan  Jang  being  his  elder,
For  Yuan  Jang  sat  by  the  roadside  pretending  to
be  receiving  wisdom.
And  Kung  said
"You  old  fool,  come  out  of  it,
"Get  up  and  do  something  useful."
And  Kung  said
"Respect  a  child's  faculties
"From  the  moment  it  inhales  the  clear  air,
"But  a  man  of  fifty  who  knows  nothng
Is  worthy  of  no  respect."
And  "When  the  prince  has  gathered  about  him
"All  the  savants  and  artists,  his  riches  will  be  fully  employed."
And  Kung  said,  and  wrote  on  the  bo  leaves:
If  a  man  have  not  order  within  him
He  can  not  spread  order  about  him;
And  if  a  man  have  not  order  within  him
His  family  will  not  act  with  due  order;
And  if  the  prince  have  not  order  within  him
He  can  not  put  order  in  his  dominions.
And  Kung  gave  the  words  "order"
and  "brotherly  deference"
And  said  nothing  of  the  "life  after  death."
And  he  said
"Anyone  can  run  to  excesses,
"It  is  easy  to  shoot  past  the  mark,
"It  is  hard  to  stand  firm  in  the  middle."
 
And  they  said:  If  a  man  commit  murder
Should  his  father  protect  him,  and  hide  him?
And  Kung  said:
He  should  hide  him.
 
And  Kung  gave  his  daughter  to  Kong-Tchang
Although  Kong-Tchang  was  in  prison.
And  he  gave  his  niece  to  Nan-Young
although  Nan-Young  was  out  of  office.
And  Kung  said  "Wan  ruled  with  moderation,
"In  his  day  the  State  was  well  kept,
"And  even  I  can  remember
"A  day  when  the  historians  left  blanks  in  their  writings,
"I  mean,  for  things  they  didn't  know,
"But  that  time  seems  to  be  passing.
A  day  when  the  historians  left  blanks  in  their  writings,
But  that  time  seems  to  be  passing."
And  Kung  said,  "Without  character  you  will
"be  unable  to  play  on  that  instrument
"Or  to  execute  the  music  fit  for  the  Odes.
"The  blossoms  of  the  apricot
"blow  from  the  east  to  the  west,
"And  I  have  tried  to  keep  them  from  falling."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2022
автор: Зоя Бідило