Все небо затягнуте над Україною
І хмари свинцеві на весь горизонт.
В театрах війни усі двері розчинені, -
І вийшов до рампи якийсь "Корнішон".
У нього є ручки тонкі, але довгі, -
До всіх Він дістане, хто любить його;
І хоче для них безумовної долі,
Він хоче завжди і того, і сього.
Та хоче найбільше, щоб люди жахались,
І від споглядання нестерпних картин,
Щоб всі ціпеніли і вже не пручались;
І не розгинали напружених спин,
Щоб душі зомлілі сховались у мушлі
Мовчання і жаху, і вже ні чічірк.
Не зможе ніхто врятувати ті душі,
Коли вже поставить тавро своє Звір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2022
автор: Рунельо Вахейко