Сум, утамований знаною тінню,
Прагне помститися лютій зимі,
Яка позувала зі зблідлою синню,
Яка увінчала себе у мені.
Ми з нею схожі: знайомі й холодні,
Обпечені зрадами сонця й дощу.
Ми з нею рідні, хоча і не кровні,
Шукаємо вирок щомить вітражу...
Знов розсипаємось, ніби стежини,
Тягнемо вгору свої багажі,
Аби не дісталися вмісту Рутини,
Аби не чекали внизу спориші...
14.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2022
автор: Сара Ґоллард