Жив-був король,
Він був король,
Відомий молодець.
Бажав король
Аж цілий світ
В палац сховати весь.
Він дав наказ
Війною йти
І грізні солдафони
Чи цвях у ржі,
Країну чи –
Несуть йому в хороми.
Сто сорок вісім
Він країн
Запхав у свій барліг,
Та втримати
Весь білий світ
Він все-таки
Не зміг.
Король смурний,
На пиці – сум,
Сліз очі повні,
Повні…
В палаці він і
По цей день,
А цілий світ –
Назовні.
Роман Сеф. Король
Жил-был король,
Он был король,
Известный молодец.
Решил король
Огромный мир
Упрятать во дворец.
Велел он
Объявить войну,
И грозные солдаты
То ржавый гвоздь,
А то — страну
Несут к нему в палаты.
Сто сорок восемь
Государств
Он спрятал под замок,
Но запереть
Весь белый свет
Он всё-таки
Не смог.
Король грустит,
Печаль в лице,
Ему всё хуже,
Хуже…
Он и сегодня
Во дворце,
А целый мир —
Снаружи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2022
автор: Віталій Гречка