Як би тобі боліло -
не поспішай здаватись.
Все подолаєш сміло!
Бог так велів - надати
сильному більше втоми,
щоб над собою стати...
Зрячість не дав сліпому,
комусь велів мовчати...
(то все мабуть не кара) -
квітка між камнів в'ється,
щоб показати світу -
тяжко, та їй вдається...
Бо поруч сотні схожих,
кому й на грам не легше...
Якщо із рук це Божих -
мусиш рости!!! Знай, втеча
з цього життя не вихід...
Божа задумка інша -
з тяжкості мудрість вита,
з болісті вчення ніша.
Якби тобі боліло -
спробуй пізнати рану,
собі зцілити тіло
й тому, що поруч стане...
Маєш знайти те світло,
що перекреслить муки -
Діти, Сім'я... Йди сміло!!!
Не опустивши руки!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2022
автор: Людмила Мартиненко