Господи, освяти наші плоди,
Щоб достойними Твоєї слави були.
Хай святиться ім"я Твоє, Боже,
У слові, у рідній нашій мові.
Освяти, Господи, наші спраглі серця,
Щоб відчули ми радість життя.
Ти даєш його вповні.
О! Скільки болю вже на дні...
На дно душі лягла печаль.
Та нам всміхається щаслива даль.
З Тобою й ми преображаємось,
За Тебе із світом цим змагаємося.
І буде перемога, бо з нами рука Бога.
Тримаймося її!
" Коли ви пробуватимете в моїм слові справді будете учнями моїми,
і ви пізнаєте правду, і правда визволить вас". ( Ів.8.19).
" Чому ви не розумієте моєї мови? Бо ви не можете слухати мого
слова. Диявол - ваш батько, і ви хочете чинити волю батька
вашого. Він був душогубець від початку і не тримався правди,
бо правди немає в ньому..." ( Ів.8 43-44).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2022
автор: яся