Відьма

вона  відьма  з  тих,  що  ніколи  не  носить  каре
кохається  так  ніби  завтра  не  стане,  помре
хотіла  завжди  знати  все  і  дізнавалась
серце  куте  залізним  хорадрик  малус
вона  була  відьма,  та  не  з  попсових,  з  інших
не  така  як  в  численних  римованих  віршах
що  стомлена  варить  каву  і  вірить  в  прикмети
для  неї  зірки  то  є  над  дахами  ракети
для  неї  дорога  це  та  гюрза,  що  під  серцем
в  степах,  у  натовпі,  на  фестивалях,  в  берцях
відьма  бачила  римами,  знала,  коли  і  як
і  що  буде,  коли  дізнаватись  вуста  на  смак
аж  допоки  серпом  серпень  ребра  порахував
і  не  вийняв  гаряче,  що  билося,  страву  з  страв
із  приправ  там  лише  дика  памороч  в  голові
проникання  по  черзі  в  напнутий  внутрішній  світ
і  на  шкірі  арому  лишала,  нічний  мій  кат
чума  болотяна  в  очах,  що  любить  відкат
танцювала  в  метро,  на  біс  зводила  мости
відьма  мріями  марила,  їм  без  води  рости
все  що  було  колись  перетворювала  в  мерло
а  його  на  вино  й  сигарети,  усім  на  зло
і  під  місяцем  новим,  що  масок  кував  броню  
оберталась  на  птаха,  щоб  зранку  пити  cold  brew
відьма  ця  в  очах  носить  ребуси  і  планети
гетерохромію,  бажання  і  страх  тенетів
таких  на  площах  Парижу  спалювали  живцем
і  врожай  збирала  шпага  гострим  своїм  кінцем
можливо  в  минулому  називалась  Вінтер
що  їй  руки  не  зв'яже  і  ситий  грозою  вітер
багато  згубила  душ,  очей,  сердечних  осель
а  зараз  чаклує  тасками  в  гугл  міт  і  ексель
а  зараз  навчилась  зникати  серед  людей
криків  із-за  стіни,  списків  справ  і  ідей
калімба,  гітара,  вокал  і  майже  сова
і  бачить  -  тисячі  губ  співають  її  слова
вона  ходить  по  краю,  знімаючи  свій  сюжет
замість  таро  і  рун  заряджає  фітнес-браслет
замість  диби  і  колеса  ходить  на  TRX
і  купує  по  п'ятницях  свіжий  салатний  мікс
в  кохання  вона  не  вірить,  то  ж  бо  брехня  й  туман
і  полює  на  тих,  хто  носить  в  собі  океан
ця  відьма  не  знає  каре,  заплітає  коси
і  босою  іде  по  вугіллю,  не  просить  досить
на  ліжку  від  марення  з  нею  останній  дим
і  її  літак  відлітає  опівдні  з  ним

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2022
автор: Quadro.Tony