Любов до України


Всім  серцем  і  душею  з  кожним  днем,
Всіма  думками  й  почуттями
Все  більш  любові  препалким  вогнем
Тебе  кохаю  до  безтями.

Тебе  люблю  за  неба  голубінь
І  тепле,  яснеє  те  сонце,
Яке  моїх  цілунком  сновидінь
Щоранку  будить  крізь  віконце.

Люблю  я  ті  широкії  поля,
Де  буйно  пророста  пшениця,
Врожаї  ті,  що  нам  дає  земля
Багата  −  наша  годівниця.

Як  мило,  гарно  в  рідному  краю
Слух  тішити  пташиним  співом,
Під  кóтрий  танець  листя  у  гаю
Заводить  вітерця  повівом!

Яка  ж  солодка  втіхонька  мені    
Гуляти  по  густій  діброві,
Де  чути,  як  дерева  в  тишині
Шепочуть  щось  в  своїй  розмові!

Як  п’янко  пахнуть  в  нас  квітки!
О,  як  граційно  ж  бо  по  схилах
Течуть  вдаль  довгії  річки,
Неначе  кров  по  людських  жилах!

Де  вбачу  ще  красу  таку,
Що  б  душу  й  серце  полонила,
Якщо  не  в  ріднім,  батьківськім  кутку,
Якщо  не  тут,  Вкраїно  мила?

Хай,  може,  є  ще  кращий  край,
В  якім  течуть  злотії  ріки,
Та  в  серці,  Україно,  знай  –
Завжди  є  й  будеш  ти  навіки.


Євген  Ковальчук,  26.  08.  2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2022
автор: Євген Ковальчук