Вечірнє небо сумом хмари кличе.
Сховавши сонце за земельний край.
Журавка десь у висоті курличе.
Став непривітним у цю пору водограй.
Останній промінь , мов махнув з-за горизонту.
Неначе , попрощавсь на цілу ніч.
На небі місяць пісню заспівав дрімотну
І зорі запалали увсебіч.
Махає лапою Ведмедиця Велика.
І Пояс Оріона миготить.
Увесь Чумацький Шлях , як той музика
Мільярдами зірок , мов струнами бринить.
Думки стають важкі , багатогранні.
І ти летиш в безмежну красоту.
Чудова музика в небеснім виконанні
Закривши очі , бачиш темноту.
Лиш мить дрімав , а зорі десь поділись.
Південний Хрест світанок вже манить.
Палає обрій , небо засвітилось.
І час нестримно , поміж зорями летить.
19.08.2022р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2022
автор: Степан Олександр