Уже мовлено тисячі слів -
У молитвах, прокльонах
Та риторичнім "Чому?"
В душі моїй біль дозрів:
На кількох уцілілих гронах
Хоч якийсь урожай зберу.
Тільки що з ним робити?
Чи сховати його у погріб,
Чи полишити на горищі?
Бо ніхто ніколи не купить
Мої мрії, дрібні та усохлі,
Надії, що згризли миші.
Ну, чому ж ця реальність
Гірка, мов листя полину?
Слова тонуть у морі сліз
І від болю тікати марно:
Вогонь випалює без упину
Серця і душі... Всім... Скрізь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2022
автор: Яніта Владович