Дзюркотить, немов струмочок, шелестить листвою,
Пестить вухо, гріє серце, розмовля з Тобою,
То хвилює наче море, то ніжно ласкає,
То стрекоче цикадою, то тихо зітхає.
Стоголосими піснями злітає у небо,
І воркує голубами з любов’ю до Тебе,
Наче мечем розрізає, зцілює бальзамом,
Відроджує і вітає першим словом «мама»!
Грізним громом закликає стояти за ВОЛЮ!
На Майдані одностайно виковує долю!
І навчає, змальовує, дякує, цінує,
Помагає, підтримує, втішає, лікує!
Ворогів наших лякає словом «паляниця»,
Ну, а друзів пригощає з сіллю, як годиться!
Розмаїта у баладах, казках і билинах,
Віршована аж від Дону і до Верховини!
УКРАЇНО, МІЙ НАРОДЕ, ТВОЯ ІДЕНТИЧНІСТЬ –
РІДНА МОВА УКРАЇНСЬКА –І ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ!
Душа мови многогранна, як ТИ – УКРАЇНО!
ХАЙ ЖЕ МОВА НАС ГУРТУЄ УСІХ ВОЄДИНО!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2022
автор: Василь Стасюк