На багряній осінній вулиці,
Серед вальсу пожовклого листя,
Туркоти́ть посиві́ла горлиця
І вогонь охоплює місто.
Красива жінка іде по вулиці,
Її губи криваво-червоні,
Іде і до неба молиться,
Блакить падає їй в долоні.
Синє небо, земля червона.
В її серці: вогонь і крига,
Вдова іде і сьогодні, й вчора
І говорить з коханим тихо.
Вона несе білі-білі айстри,
Квіти осені і її кохання.
Вона йтиме із ними й завтра,
Гріючи їхнє забуте щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2022
автор: Просто Христя