Колись у сиву давнину
Була я дерев"яною й міцною,
Хоробрих козаченьків на війну
Возила у далекії походи.
І під вітрилами й на веслах,
Мов птах я мчала по воді.
Минули ті часи далекі,
Тепер сучасні кораблі
Морем ідуть, все їм під силу
Військовим, пасажирським й яхтам.
Вона ж у пам"яті лишилась
Відважна прабабуся...( чайка).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський