Роса впивається у п'яти.
Енергія тече в мені.
Мій дух свободи не здолати.
Ранкові загораються вогні.
Я падаю у лісові обійми
І бачу марева уві сні.
І сльози капають до долу срібні,
Моя планета у вогні.
Зберу всю силу в волю
Й направлю у блакитну височінь
Ще є у людства доля,
Для міліардів поколінь.
Завжди жива надія,
Ще в серці десь тріпочеться душа,
А в мене просто тиха мрія,
Де наша матінка Земля - жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2022
автор: DarkLordV