Томас Ділан І СМЕРТЬ НЕ БУДЕ ПАНУВАТИ

І  смерть  не  буде  панувати  (1)
Будуть  з  мерцем  оголеним  єдині
Місяць  на  обрії  й  розвіяна  людина;
Як  їхні  білі  кості  стануть  тліном,
У  ліктях  і  ступнях  засяють  зорі;
Хоч  божевільні,  повернеться    розум.
Хоч  в  морі  втоплені,  постануть  знову;
Хоч  зникнуть  люблячі,  любов  не  зникне.
І  смерть  не  буде  панувати.

І  смерть  не  буде  панувати.
У  саван  моря  не  загорнуть  мертвих,
Їм  більше  не  лежати  в  цій  могилі;
Не  рватимуть  на  дибі  сухожилля,
Прикутих  до  коліс  не  четвертують;
Не  розірвуть  в  руках  їх  віру  навпіл  (2),
І  зла  єдиноріг  ударить  мимо;  
Все,  що  розколоте,  не  розіб’ється;
І  смерть  не  буде  панувати.

І  смерть  не  буде  панувати.
Не  будуть  чайки  в  вуха  їм  ридати,
Не  будуть  хвилі  бити  в  берег  моря;
Де  квіти  маяли,  не  будуть  квіти
На  стук  дощу  голівки  піднімати;
Хоч  божевільні,  та  як  гвозді  мертві  (3),
Їх  голови  штовхають  маргаритки  (4);
До  сонця  рвуться,  доки  зірвуть  сонце,
І  смерть  не  буде  панувати.

[i](1)  „знаючи,  що  Христос,  воскреснувши  з  мертвих,  уже  більш  не  вмирає,  смерть  над  Ним  не  панує  вже  більше!”  (Біблія  Новий  заповіт,  Послання  Апостола  Павла  До  Римлян  6:9,  переклад  І.Хоменка)
(2)  Після  Тайної  Вечері  Христос  пішов  молитися  в  Гетсиманський  сад.  Його  слова,  звернені  до  учнів,  які  мали  наглядати,  але  заснули:  „Чувайте  й  моліться,  щоб  не  ввійшли  у  спокусу,  бо  дух  бадьорий,  але  тіло  немічне.”  (Біблія  Новий  заповіт,  Євангеліє  від    Матея  26:41,  переклад  І.Хоменка).
Можливо,  Ділан  каже,  що  тримають  віру  слабкі  людські  руки,  тому  віра  розривається  надвоє,  навпіл.
(3)  Ідіома  „бути  мертвим,  як  цвях”,  варіант”бути  мертвим,  як  дверний  цвях”
(4)  Ідіома  „штовхати  маргаритки”  означає,  бути  мертвим,  лежати  під  землею  і  звідти  давати  рости  маргариткам
[/i]

[b]Thomas  Dylan  AND  DEATH  SHALL  HAVE  NO  DOMINION[/b]
And  death  shall  have  no  dominion.
Dead  man  naked  they  shall  be  one
With  the  man  in  the  wind  and  the  west  moon;  
When  their  bones  are  picked  clean  and  the  clean  bones  gone,
They  shall  have  stars  at  elbow  and  foot;  
Though  they  go  mad  they  shall  be  sane,
Though  they  sink  through  the  sea  they  shall  rise  again;  
Though  lovers  be  lost  love  shall  not;  
And  death  shall  have  no  dominion.

And  death  shall  have  no  dominion.
Under  the  windings  of  the  sea
They  lying  long  shall  not  die  windily;  
Twisting  on  racks  when  sinews  give  way,
Strapped  to  a  wheel,  yet  they  shall  not  break;  
Faith  in  their  hands  shall  snap  in  two,
And  the  unicorn  evils  run  them  through;  
Split  all  ends  up  they  shan't  crack;  
And  death  shall  have  no  dominion.

And  death  shall  have  no  dominion.
No  more  may  gulls  cry  at  their  ears
Or  waves  break  loud  on  the  seashores;  
Where  blew  a  flower  may  a  flower  no  more
Lift  its  head  to  the  blows  of  the  rain;  
Though  they  be  mad  and  dead  as  nails,
Heads  of  the  characters  hammer  through  daisies;  
Break  in  the  sun  till  the  sun  breaks  down,
And  death  shall  have  no  dominion.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2022
автор: Зоя Бідило