Ось уже втікають ці літні дні,
Крокує осіння позолота.
І видніється удалечині,
Осені неповторна робота.
Уже відлетіли теплі грози
Дозрів у полі п'янкий виноград.
Роси пролили холодні сльози,
А каштан улаштував листопад.
Наші душі ватра зігріває,
А звук трембіти горами летить.
Орел на ялиці спочиває,
Листя осики без страху тремтить.
Вітерець жовтим листям шурхоче,
І чепурить верховіття садів.
Літечко йде в осінь неохоче,
Нам не хочеться сірих холодів...
Літо уже зачиняє двері,
Ховає у скриню ніжне тепло.
Золота осінь в свої манері,
Розмальовує неповторне тло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2022
автор: Віктор Варварич