Віками стоїш на грані,
(Хто долю таку нарік?)
Вкладу свої пальці в рани:
Я вірний. Тобі. Навік.
Історія кровоточить.
Мирує своїх борців.
До бою ж не всі охочі, -
багато живих мерців.
Багато чужих з своїми
з'єдналися у одне.
Ця дійсність лише руїни
невпинно Тобі несе.
Збинтовані наші руки,
на грудях святі хрести:
за Тебе солодкі муки
є сил до кінця знести́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2022
автор: Марічка9