вже вирушаю. маю вдосталь часу.
не бійся, дитино: я не програю.
це, як-не-як, неможливо ніяк.
загалом я збираю своє каміння,
від міста до міста мандруючи
сорокатонною вантажівкою:
своє коштовне каміння.
потроху розвиваюся. годі вже сидіти
на самому низу суспільства, аж на дні!
потрібна лиш одна ударна пісня,
й ти мене виведеш в люди
з цієї страшної безвиході.
прийми ж мене таким, яким я є,
і згодом напишеш про це
в якому схочеш таблоїді.
якщо ти бажаєш когось розгойдати
ти повинна його розкрутити ― ясно?
так кажуть англійці ― не переймайся.
так. ну, а я оце щойно
докладно розписав своє життя
десь років так на тисячу, не менше.
компанія звукозапису обіцяє мені аванс.
вона, безперечно, зловила
свій найщасливіший шанс.
тепер доведеться трохи побігати
по різних телепрограмах
для іміджу та розкрутки.
відомо: як хочеш когось розгойдати,
треба його як слід розкрутити
somebody to roll, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=r8_3vt56NOs
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2022
автор: Buster