Час іде. І полон темноти,
Обіймає мене. Моя тайно,
Я дозволю тобі вже піти,
Ну, якщо ти захочеш, звичайно.
Сріблом вкриті стежки й небеса,
Бачу це, як буваю я птахом.
Ну яка вже то Божа краса,
Але можна поїхати дахом.
Ти не бійся, співай й говори,
Нам нещастя уже не наврочиш.
І танцюй, я побачу згори.
Ну, якщо ти, звичайно, захочеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2022
автор: Лада Квіткова