Лазу́ровий берег моєї печалі
Проводив до неба суміжну імлу.
Всесвітні омани безшумно мовчали,
Аби зазирнуть у твою глибину.
Ми знали іншу, несправжню поталу,
Дихали морем, немов на плаву
Серце від болю очей визволяли,
Мовби тікали в нічну широту.
Легкозаймисті ми грали з вогнями,
Сипали пущу у загнаний світ...
Попри надію, своє не впіймали
І в зареві люті спустошили квіт...
18.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2022
автор: Сара Ґоллард