Ніколи не надишешься повітрям рідного міста
Поклаптована Конституція - Содом та Гоморра
Згадуючи про жертовну смерть Христа
Обираю шлях в Домініканський собор
Обабіч стежки долі майорить конопля
Моя кінцева зупинка давно позаду
Коли захід сонця став сенсом життя?
Коли ти покаєшься за свою неправду?
Закоханий погляд беруть на сміх
Чорнові вірші сприймають за божевілля
Ангел молиться в балаклаві - гріх
Б‘є значить любить - повір‘я
Мене розривають невидимі жорна
Лихоліття війни - жорстока реальність
Лоскоче спокоєм надія ілюзорна
Цілунок у щоку - невиправдана радість
Ламаються дівчата як несправна електроніка
Кришаться мрії неначе кістки з нестачею кальцію
Почати з чистого аркуша - звична хроніка
Золотий перстень виблискує на середньому пальці
Гаснуть львівські зорі під ногами
Сонячні промені залишаються в просторі
Я розпрощалась зі старими страхами
Я обіймаю колишнього ворога
Сліпі кравці шиють шкільну уніформу
Доміно акуратно складуть в однакові коробки
Індивідуальність - примха штучного ліберальногo струму
Вигідніше з паленого кримського вийняти пробку
Роки постмодернізму - наші з тобою
Кров на обличчі тепер ознака відваги
Кожне кохання закінчується війною
Я пропоную почати з форшлагу
28.02.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2022
автор: Марта Різоль