*****
У жоднім разі, навіть в горі
Ти рук своїх не опускай.
Хай горе те потоне в морі,
В глибокім морі втоне хай.
Ти ж духом впевнено зберися,
Стиснувши біль весь у кулак,
Невдачі в очі подивися,
Як в тебе щось іде не так.
Зумій знайти її коріння,
Нехай як глибоко врослось,
І, наче буря та осіння,
Зірви, щоб знов не пророслось.
Натомість посади зернини
Любові, щастя і тепла
У серці кожної людини,
Щоб вже ніхто не знав більш зла,
Щоб більш ніхто не знав ні смути,
Ні не́нависті, ні жалю
Й дав ближнім цінними відчути,
Сказавши ніжне їм «люблю».
Адже на цілім білім світі
Нема цінніших тих основ,
Що вчать нас жити, мов у цвіті,
Як щирі доброта й любов.
Вони ж бо нас усіх єднають
В часи чи добрі, чи то злі
Й знайти шлях гідний помагають,
Дорослі ми вже чи малі,
Той шлях, який веде до світла
При добрих, гідних лиш ділах,
Щоб путь життя була розквітла
У наших почуттях, думках.
Євген Ковальчук, 28. 08. 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2022
автор: Євген Ковальчук