Як завжди, у ці часи, місячно надворі.
Тиша бродить навкруги і куди не кинь,
Наче вишні у саду, кольорові зорі.
Через них і вийшло все якось навпаки.
Що для мене кайдани і сталеві грати?
Не злякаюсь навіть я гострого ножа.
Треба швидше за усіх в кошик назбирати,
Та й додому віднести вишень урожай.
Ось прокинувся, дивлюсь, то примара може?
Всюди світло, на столі наче щось живе.
Не одразу упізнав свій знайомий кошик
У якому тих зірок, майже через верх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2022
автор: Zorg