Не дійшов
У селі одному, за рікою,
Ха́щі розрослись, очерета.
Там Стецько і друг його Микола,
Вислідить рішили кабана.
Довго та тривала авантюра,
Десь пройшла, без малого, доба.
Пре Стецько на собі кабанюру,
Так, щоб не збрехать, центнера два.
Люди позбігалися, питають:
- Де Микола, що там трапилось, кажи!
- Та нічого, він он там за кілометр,
У ярочку, під кущем лежить.
Може йому сили не хватило,
Трохи не дійшов, упав.
А може, навіть, серце прихопило,
Як це називається – інфаркт?
- Що ж ти кабана там не покинув?
Сам його кіло́метр тягнув.
Ну, а як Микола там загине,
На підмогу б хоч когось гукнув.
А Стецько хитренько каже:
- Хай полежить, невеликий пан.
Звідтіля його ніхто не вкраде,
Він же, слава Богу, не кабан!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957432
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2022
автор: Костянтин Вишневський