Ми незалежні, ми – незламні!
Від “опадів” з ворожих куль
Відстоюємо землю нашу славну,
Помножуючи всяке зло на нуль
Підіймемо з руїн, збудуймо нові храми
Все навкруги нове, лишиться тільки пам’ять
Бо тяжко відчуття стираються з пластин
Про страх, про відчай, про тривогу й біль
Сьогодні лютий –ні, сьогодні серпень вже
А мозок власний хрономір веде
Застиг у пам’яті, немов бджолиний віск
Той перший день великої війни
Все це було… Надія не згаса
Завзято б’ємо орків з «Калаша»
Ділянка фронту в кожного своя
Вступаймо в бій за світле майбуття
Ми вільні люди, на своїй землі,
землі не буде пропадемо ми,
хоч руки звикли сіяти зерно
відважно шлемо ворогів на дно
24.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2022
автор: Ігор Козак