Україно!

Не  згасай  і  не  падай  ніколи,
Не  відчувай  багаторічної  втоми
Не  ламай  свої  крила,
Хочеш,  поплач  як  дитина

Та  ніколи  не  здавайся.
Ти  потрібна  мені!
Щоб  знову,  жити  в  тишині
І  громів  не  лякайся.

Не  думай,  що  ти  одна
За  плечима  стоїть  вся  юрба,
Простягни  свої  долоні
Твої  сльози  такі  солоні,

Ти  покрилася  димами
Та  прошу  тільки  мить,
Я  знаю  під  ногами  
Земля  вся  тремтить

Але  ти  вистоїш,
І  будеш  стояти  до  кінця,
І  рани  свої  ти  загоїш
Така  воля  твого  творця!

У  кожного  своя  доля
Та  для  тебе  це  Воля
І  горде  ім'я
Україно  моя!







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2022
автор: М.О.Я