Мрія моя летіла вдалечінь,
Турботи розтинаючи стрілою
Тих задумів, що мають височінь
І птахою злітають над водою,
Аби парити у таких світах,
Де слово – спалах в душах і очах.
Той спалах добрий, наче вранішня зоря,
Що в погляді своїм несе надію,
Й неначе хвиля рідна дніпрова,
Натхнення, що відшукує людину
У внутрішніх та зовнішніх тінях –
Моєї віри непорушної маяк.
24 серпня 2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2022
автор: Натали Вадис