Сизий тумане, покинь моє тіло,
Покинь мою душу і серце. Біжи.
Неволя в окопі вже геть юродива,
Певно, зносила свої бліндажі.
Зе́млі устелено сіткою болю,
Червоне провалля з'їдає живцем.
Укотре поборемось, браття, за долю,
Іще пронесуться лелеки ключем...
Вийся, тумане, далеко-далеко
І знов на світанку в зорі́ не підходь.
Розум торкали і холод, і спека...
Шукай своє вето, шукай і знаходь...
21.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2022
автор: Сара Ґоллард