[i]Крилатими зватимуть білі надії,
Що вкотре в обмеженні зволять ходить,
Що квітами стануть у віддалі сили,
Аби невблаганне у світ породить...[/i]
Кинуться в небо крилаті чекання.
Діти покличуть із воєн батьків.
Буде усе, як буває з-за рання:
Вийде світило з малих берегів.
Здійму́ться крильми́ неосяжні рутини,
Смарагдова казка і дика мовчаль.
Сон почекає на кожного сина,
Сон розмалює несправжню вуаль.
Знов заколо́ситься золотом жито,
Німі переливи сьогодні - журба.
Крилатими зватимуть кинуті сита,
Але не ракети... Скінчи́ться війна...
23.08.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2022
автор: Сара Ґоллард